Яку кімнату вибрати літній людині в будинку престарілих

На скільки чоловік бувають кімнати в приватному будинку престарілих і що міняють у кімнаті для мешканця, якому важко пересуватися, а також які меблі ставлять літнім людям і як сім’я робить вибір

Кімната в будинку престарілих стає для літньої людини новим домом. У кімнаті людина спить, відпочиває, читає і зустрічає рідних, і від умов залежать міцний сон, настрій і те, наскільки швидко людина звикне до нового місця. Тому сім’я дивиться не тільки на догляд, харчування і дозвілля, а й на кімнату, де буде жити рідна людина.

Приватний пансіонат і будинок престарілих означають одне й те саме. Приватні будинки престарілих в основному невеликі одноповерхові будинки з садом і територією для прогулянок, і в одному будинку є кімнати різного розміру, від затишної одномісної до просторої кімнати на кілька чоловік. Різні кімнати потрібні тому, що літні люди різні. Одна людина все життя прожила в тиші і береже спокій, інша звикла до великої родини і скучає без розмов, а третьому важко ходити, і для третього на першому місці вільні проходи і поручні.

Види кімнат у будинку престарілих

За числом місць видно, які кімнати бувають у будинку престарілих, і від вибору сім’ї залежить, скільки чоловік живе в одній кімнаті в будинку престарілих, від одного до шести. Кожен варіант підходить людині з певним характером і звичками, і жоден не підходить усім одразу.

Одномісна кімната

Одномісну кімнату вибирають люди, яким дорогий звичний ритм життя, тиша і свій простір. Людина, яка важко звикає до нових людей, чутливо спить або любить усамітнення, наодинці почувається спокійніше. Чутлива людина прокидається від шереху, кашлю або скрипу ліжка сусіда, і після кількох неспокійних ночей удень ходить розбитою. Уночі без сусіда немає чужих звуків, і сон відновлює сили.

Людина, яка все життя прожила окремо, сумнівається, чи можна жити одному в кімнаті в пансіонаті для літніх людей, і одномісні кімнати в приватних пансіонатах є. В одномісній кімнаті людина живе в звичному ритмі. Мешканець, який тридцять років вставав о шостій ранку, встає о шостій і в будинку престарілих, а любитель почитати до півночі читає при лампі і нікому не заважає.

В одномісній кімнаті стоять ліжко, тумбочка біля ліжка, шафа для одягу, стіл і стілець, а якщо вистачає місця, біля вікна ставлять крісло для читання. Перед переїздом людина думає, чи можна привезти свої речі в кімнату будинку престарілих, і фотографії сім’ї, книги і звичні дрібниці з дому роблять обстановку домашньою. Знайомі речі заспокоюють у перші тижні на новому місці, адже кожна фотографія і кожна книга нагадує людині про дім і про рідних.

Мешканець одномісної кімнати сам розпоряджається часом. Людина спокійно читає, відпочиває, говорить із рідними по телефону і займається улюбленою справою, нікого не турбуючи. Рідні відвідують мешканця і розмовляють без сторонніх вух. При виборі одномісної кімнати рідні дізнаються, чи далеко до санвузла, чи є поручні і кнопка виклику співробітника, тому що вночі поруч із людиною немає сусіда, який покличе на допомогу.

На двох і на кілька чоловік

Кімната на двох зустрічається в приватних будинках престарілих більше інших. У кожного мешканця своє ліжко і своє місце для речей. Варіант на двох підходить людям, яким приємне спілкування і яких не бентежить сусід поруч. У перші тижні сусід розповідає новачкові, де їдальня, у які години прогулянка і до кого зі співробітників звернутися, і за вечірньою розмовою або телевізором удвох людина швидше освоюється на новому місці.

Співробітники зі стажем знають, як вибрати сусіда по кімнаті в будинку престарілих. Вдале сусідство радує обох мешканців, а невдале забирає сон і настрій.

Сусідів по кімнаті зводять за звичками, характером і здоров’ям.

• Час сну в сусідів збігається, інакше людині, яка рано лягає, важко заснути поруч із сусідом, який дивиться телевізор до півночі.
• Характери підходять один одному, і балакучу людину не селять із сусідом, який любить мовчати.
• Здоров’я сусідів враховують, щоб нічні турботи одного мешканця не будили другого.

Між ліжками залишають відстань, проходи вільні, а в кожного мешканця своя тумбочка. Вільне місце між ліжками береже спокій обох мешканців. Людина переодягається, відпочиває і розмовляє по телефону, не соромлячись сусіда, а співробітник підходить до будь-якого ліжка, не зачіпаючи друге.

Кімнати на три, чотири, п’ять і шість чоловік підходять людям, які люблять компанію. У великій компанії людина знайомиться з сусідами, бере участь у спільних розмовах і не скучає на самоті. Людина, яка все життя прожила у великій родині, у тиші тужить, а серед сусідів почувається як удома.

Вибираючи між крайніми варіантами, сім’я порівнює, чим кімната на двох відрізняється від кімнати на шість чоловік. На двох тихіше і більше особистого місця, а вшістьох більше спілкування, і вночі поруч сусіди.

Число місць вибір не вирішує, і велика кімната зручна, якщо простора, світла і меблі не заважають ходити. Тіснота небезпечна для літньої людини, адже вночі в півтемряві людина зачіпає чуже ліжко або тумбочку і втрачає рівновагу. Тому між ліжками широкі проходи, біля кожного ліжка своя лампа, а в кожного мешканця своя тумбочка і своє місце для одягу. Свої полиці позбавляють сусідів від суперечок, чия річ лежить на стільці, і порядок тримається сам. Людині, якій важко ходити, вибирають ліжко ближче до дверей, щоб шлях до виходу і санвузла був коротким і без перешкод.

Тепло і затишок у будинку престарілих у Харкові починаються з вибору кімнати. У харківському пансіонаті є кімнати на одного, двох і до шести чоловік, і сім’я вибирає кімнату за характером літньої людини, а не бере перше вільне місце. Людина, яка спочатку оселилася у великій кімнаті, пізніше переходить у кімнату поменше, якщо захоче більше тиші.

Підвищений комфорт

Частина приватних будинків престарілих пропонує кімнати підвищеного комфорту, де місця більше, меблі новіші, шаф для речей більше, а санвузол свій. Рідні вибирають підвищений комфорт, щоб літній людині жилося затишніше, але дорогі меблі і гарний ремонт догляд за людиною не замінюють. Красиве ліжко, з якого важко встати, або висока шафа, до полиць якої мешканець не дотягується, роблять життя мешканця важчим.

Кімнату підвищеного комфорту перевіряють на зручність, а не на красу. Людина встає з ліжка без ривка, світла біля крісла вистачає для читання, а нічник висвітлює шлях до санвузла. Поручні висять там, де людина спирається, біля ліжка, у санвузлі і в душі, а шафа відкривається без зусиль, і повсякденний одяг лежить на полицях, до яких людина дотягується без нахилів.

Зручні меблі, чистота, тиша і уважні співробітники значать для мешканця більше, ніж дорогі штори і картини на стінах. Затишок відчувається в дрібницях, у м’якому світлі ввечері, теплій підлозі вранці і співробітнику, який заходить з усмішкою.

Облаштування кімнати для мешканця, якому важко пересуватися

Проходи і підлога для ходунків

Людині, якій важко ходити і вставати з ліжка, меблі розставляють так, щоб мешканець не спіткнувся. Ходунки займають місце, і при заселенні співробітники показують, як облаштована кімната для літньої людини з ходунками.

Кімнату для мешканця з ходунками облаштовують так, щоб на шляху не було перешкод.

• Між ліжком, шафою і столом широкі проходи для ходунків або крісла-коляски.
• Порогів немає, адже поріг висотою в пару сантиметрів для людини з ходунками стає перешкодою, за яку чіпляється нога.
• Підлога рівна і не ковзає, тому що слизька підлога йде з-під ступні на першому кроці.
• Стільці стійкі, з підлокітниками і високим сидінням, щоб людина вставала, спираючись на руки.
• Кнопка виклику співробітника висить біля ліжка, і вночі мешканець кличе співробітника, не встаючи.

У кімнаті яскраве світло, а шлях від ліжка до дверей і санвузла короткий і прямий.

Ліжко і місце навколо ліжка

Ліжко і місце навколо ліжка визначають, яка кімната підходить лежачому літньому мешканцю. Лежачому мешканцю потрібне ліжко, яке піднімає узголів’я і ноги. З піднятим узголів’ям людина сидить за їжею, дивиться телевізор і розмовляє з рідними обличчям до обличчя, а не лежачи. Матрац для лежачої людини береже шкіру від пролежнів, а навколо ліжка залишають місце, щоб співробітники підходили до людини з двох сторін і повертали мешканця без поспіху.

Якщо мешканцю потрібна допомога при вставанні і пересаджуванні, рідні заздалегідь домовляються про догляд удень і вночі. Заздалегідь обумовлений догляд позбавляє людину від очікування в перші дні, поки співробітники тільки знайомляться з мешканцем. В описі кімнат на сайтах пансіонатів зустрічаються слова «прикріплена доглядальниця», і рідні з’ясовують, що означає прикріплена доглядальниця в пансіонаті. Прикріплена доглядальниця закріплена за однією кімнатою, знає кожного мешканця по імені і приходить на заклик без тривалого очікування. Знайоме обличчя щодня заспокоює літню людину, і мешканець без сорому просить про допомогу.

Обстановка кімнати в пансіонаті

Меблі і світло

Меблі в будинку престарілих підбирають під сили мешканця, і зручність вирішує, що має бути в кімнаті літньої людини в пансіонаті. Скільки б чоловік не жили в кімнаті, у кожного мешканця своє місце для сну, речей і відпочинку.

Меблі для літнього мешканця підбирають так, щоб людина користувалася меблями сама.

• З ліжка відповідної висоти людина встає без допомоги.
• На тумбочці біля ліжка окуляри, телефон і склянка води лежать під рукою.
• Шафа або окреме місце для одягу є в кожного мешканця.
• Стіл і стілець ставлять, якщо місця вистачає.
• Удень кімнату висвітлює вікно, а ввечері лампи, при яких зручно читати.
• Підлога рівна, без порогів і не ковзає.
• Кнопка виклику співробітника висить біля ліжка, якщо кнопка є в будинку престарілих.

Висоту ліжка перевіряють на місці. Людина сідає на край, і коліна зігнуті під прямим кутом, а ступні стоять на підлозі. З низького ліжка людина піднімається з працею і з ривком, а з високого зісковзує, не дістаючи ногами до підлоги. Тумбочка біля ліжка позбавляє від нічних підйомів за окулярами або водою, а кожний зайвий підйом у темряві небезпечний для літньої людини.

Літнім очам потрібно більше світла, ніж молодим, тому в кімнаті кілька ламп, біля ліжка, біля столу і біля крісла, а нічник висвітлює шлях до санвузла. Особливе ліжко і матрац від пролежнів ставлять за призначенням лікаря-терапевта. Зручність меблів перевіряють на ділі, адже занадто високе ліжко заважає вставати, а глибока шафа ховає повсякденний одяг так, що до одягу важко дотягнутися. У зручній обстановці людина справляється сама там, де вистачає сил, і отримує підтримку там, де сил не вистачає.

Свій або загальний санвузол

Літня людина встає вночі в туалет, і сім’ю хвилює, чи є туалет і душ у кімнаті будинку престарілих. В одних будинках престарілих туалет і душ є в кімнаті, а в інших санвузол загальний на кілька кімнат. У своєму санвузлі більше усамітнення, а загальний санвузол теж зручний, якщо знаходиться поруч, чистий і обладнаний для літніх людей.

У пансіонаті для літніх людей у Харкові туалет і душ є в кожній кімнаті, і мешканцю вночі не потрібно йти по коридору. До туалету кілька кроків від ліжка, і в душ мешканець ходить у зручний час без черги.

У санвузлі висять поручні, підлога не ковзає, до раковини підходять без перешкод, і місця вистачає, щоб розвернутися. Поручень біля унітазу і в душі потрібен тому, що вставати і сідати літній людині важко, і в санвузлі на мокрій підлозі рука шукає опору. Якщо людина ходить з ходунками або їздить у кріслі-колясці, рідні заздалегідь перевіряють, чи проходять ходунки і коляска у двері санвузла. Якщо людині важко митися самій, співробітники поруч, дбайливо ставляться до сором’язливості мешканця і не віднімають у людини посильну самостійність.

Вибір кімнати в будинку престарілих разом із сім’єю

Огляд перед переїздом

Здоров’я, характер, звички і побажання майбутнього мешканця підказують, як вибрати кімнату в будинку престарілих для літньої людини. Одному потрібне усамітнення, іншому постійне спілкування, один ходить сам, а іншому потрібна допомога щодня.

Перед договором сім’я приїжджає в будинок престарілих і оглядає кімнату своїми очима. Фотографії на сайті показують обстановку, а запах, тепло і тишу передає тільки живий візит. Чистота, свіже повітря без запахів, світло, тепло, міцні меблі і вільні проходи видно одразу. Чисте повітря означає, що кімнату провітрюють і прибирають щодня.

На огляді рідні дізнаються кілька речей, про які потім пізно питати.

• Скільки сусідів буде в літньої людини.
• Чи дозволяють вибрати сусіда і перейти в іншу кімнату пізніше.
• У які дні роблять прибирання і міняють постільну білизну.
• Де зберігати особисті речі і чи дозволяють привезти фотографії, книги і звичні дрібниці.
• Хто зі співробітників підтримує мешканців, яким важко пересуватися, удень і вночі.
• Чи переселяють мешканця, якщо здоров’я зміниться.

Окремо рідні уточнюють, який догляд входить у договір, щоб після заселення не було непорозуміння зі співробітниками.

Думка майбутнього мешканця

Кімнату вибирають разом із самою літньою людиною. Зручний варіант рідні бачать інакше, ніж мешканець, але майбутньому мешканцю потрібно відчувати, що людину почули, і знати, де і з ким людина житиме. Людина, яку запитали, приїжджає в будинок престарілих спокійніше і швидше звикає, адже кімнату вибирала сама. На огляді майбутній мешканець сідає на ліжко, відкриває шафу і проходить до санвузла, і за відчуттями одразу видно, чи підходить кімната.

Вдало вибрана кімната стає місцем, де людина відпочиває, спілкується з сусідами, почувається спокійно і зберігає звичні захоплення. Кімнату підбирають за здоров’ям, характером і звичками майбутнього мешканця, і затишок разом із повагою до людини роблять життя в будинку престарілих спокійним і гідним.